Митці Хмельниччини. ПАЖИМСЬКИЙ Олександр Матвійович

3
(2)

Ім’я Олександра (Олеся, Олександера) Пажимського добре відоме в Україні серед істориків, краєзнавців, знавців палацо-паркового мистецтва, охоронців культурної спадщини, гаральдистів, художників (особливо народного традиційного мистецтва), етнографів, екологів. Він – член Національних спілок художників та майстрів народного мистецтва, заслужений майстер народної творчості України, лауреат Всеукраїнської премії ім.Данила Щербаківського, лауреат обласних премій ім.Петра Бучинського, В’ячеслава Розвадовського, нагороджений відзнаками «За заслуги перед Хмельниччиною», «Почесний громадянин Старокостянтинівщини».

Народився Олександр Матвійович на Черкащині 27 грудня 1937 року, куди через утиски національних меншин і ризик бути репресованими, у тридцяті роки минулого століття переселилися з рідного краю – південної Волині – батьки О.Пажимського – батько Матеуш та мама Марія Яківна. Олександр Матвійович від матері успадкував любов до квітів до праці, шанобливого ставлення до людей, а від батька – любов до отчого краю, його історії, до книги, до праці. Перед Другою світовою війною родина переїздить до  Самчиків, що на Старокостянтинівщині. З дитинства мав потяг до навчання, самоосвіти, вчився бути лідером. А найважливішим вчителем був для О.Пажимського батько.

Малювати розпочав рано. Його вабила дивовижна краса: архітектура  загадкового Самчиківського маєтку, велич парку, що були у Самчиках. До цього додавалися розповіді батька про життя маєтку, його людей, історію.

В школі та в технічному училищі, де навчався, він був активним, займався спортом та під час служби у лавах Радянської Армії (служив у Забайкаллі, Російська Федерація). Став багаторазовим чемпіоном Хмельницької області з важкої атлетики товариства «Колос». Звільнившись з Армії, деякий час працював на Алтайському тракторному заводі в ливарному цеху, був членом збірної Алтайського краю з важкої атлетики. А повернувшись до рідних Самчиків, організував тут секцію важкої атлетики, команда якої у 60-х роках минулого століття стає призером, переможцем першості області.

Читайте також  Семінар для хореографів сільських клубних закладів

Але любов до народного мистецтва, історії краю перемагає. У 1964 році Олександр Матвійович ініціює створення творчого об’єднання любителів мистецтва «Факел» (пізніше – народна аматорська студія декоративного мистецтва «Просвіт»). Об’єднання стає відомим в краї, члени його видають рукописний альманах, влаштовують виставки робіт з образотворчого, прикладного, фото мистецтв. У 1972 році О.Пажимський  закінчує Всесоюзний народний університет ім.Н.Крупської.  У 1980 році він стає одним із засновників сувенірного цеху при місцевому лісництві, працює майстром-художником, організовує дитячий художній гурток, який став першою сходинкою для відкриття у Самчиках дитячої художньої школи  традиційного народного мистецтва (нині – дитяча художня школа традиційного народного мистецтва).

Поєднання знань з історії, краєзнавства і мистецтва дало змогу Олександру Матвійовичу створити ряд чудових музеїв. Він автор тематико-експозиційних планів й художнього оформлення музеїв історії та меморіального Героя радянського Союзу М.Прокоп’юка у Самчиках, Пасічній, Красносілці, Пишках Левківцях  на Хмельниччині, Олександрівці на Вінничині.

Багато десятків років записує спогади односельців з метою збагачення знань про село Самчики, його історію, побут мешканців, працює в архівах, музеях, бібліотеках багатьох міст України, бере участь та виступає на конференціях, семінарах, симпозіумах, де зустрічається з колегами-краєзнавцями, науковцями, а зібрані відомості лягають у конкретні експозиції музеїв, монографій, книг, статей, розвідки тощо.

Активна подвижницька діяльність О.Пажимського, його енергія та заповзятість, рішучість у відстоюванні музеєфікації маєтку, розробка туристичних маршрутів дають змогу створити на базі громадського музею спочатку відділ «Музей-маєток Самчики» обласного краєзнавчого музею, де він був і директором, і екскурсоводом, а у 1997 році – Державний історико-культурний заповідник «Самчики», який очолив.

Окрема сфера діяльності Олександра Пажимського –це унікальний, єдиний в своєму роді самчиківський розпис. Він створив десятки художніх творів. З 1964 року Олександр Матвійович постійний учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних виставок. Його твори демонструвались і Болгарії, Росії, Німеччині, багатьох обласних центрах України. Він учасник культурно-мистецької акції «Мистецтво одного села» в Експоцентрі «Український дім» у м.Києві. Його твори знаходяться у музеях та приватних колекціях міст Хмельницького, Львова, Сум, Запоріжжя, Києва, а також за кордоном – у Великобританії, Канаді, Німеччині, Нідерландах.

Читайте також  Всеукраїнський конкурс солоспіву ім. В. Заремби.

Олександр Пажимський – автор понад 200 наукових, краєзнавчих статей з історії, народного та палацо-паркового мистецтва краю, автор книг «Садибні ансамблі подільської Волині», у співавторстві з сином Богданом – «Маєтки (садово-паркові ансамблі) Хмельниччини ХVIII- XIX ст.». Він – автор герба села Самчики, герба свого роду, у співавторстві з художником Борисом Шнайдером гербів міста Старий Костянтинів, села Губин, Старокостянтинівського району.

Сьогодні Олександр Матвійович повен нових задумів та ідей. В пріоритеті  – відтворення топологічних інтер’єрів ХІХ ст. палацу заповідника, збереження унікальної національної культурної спадщини. Він залишається однією з найяскравіших особистостей Хмельниччини, яка прагне збереження екології, розвою етнокультури, зокрема, традиційного народного мистецтва, звичаїв, обрядів, традицій, мови.

На гербі Пажимських девіз: «GENE POLONUS, NATIONE RUTENUS», що в перекладі на українську значить: «ГЕНИ ПОЛЬСЬКІ, НАЦІОНАЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКА». І цим він гордиться, бо його внесок у польську та українську культури вагомий.

Насколько публикация полезна?

Нажмите на звезду, чтобы оценить!

Средняя оценка 3 / 5. Количество оценок: 2

Оценок пока нет. Поставьте оценку первым.

Поділитись