Творці культури Хмельниччини. СКОРОДИМ Тамара Станіславівна

3.1
(7)

Багаторічний директор Хмельницького обласного будинку народної творчості, режисер, організатор масштабних культурно-мистецьких заходів. Хто на теренах Хмельниччини та й за її межами у 70-90-ті роки минулого століття не знав її? Високопрофесійну, розумну, з глибоким знанням культурологічних процесів, силою-силенною ідей, комунікабельну, енергійну, з почуттям гумору жінку і керівника, справжнього працівника культури.

Народилася Тамара Станіславівна 13 грудня 1946 року у передмісті Хмельницького – Ружичній  у багатодітній сім’ї, де виховували шестеро дітей. Батько – Станіслав Кузьмович Лівий був музикантом, капельмейстером військового оркестру, мама – Дарія Павлівна – домогосподарка. Після закінчення восьмирічної школи Т.Скородим вступила до Хмельницького кооперативного технікуму, по закінченню якого отримала кваліфікацію «Бухгалтер-ревізор». Під час проходження виробничої практики у Ярмолинцях Тамара Станіславівна стала активною учасницею самодіяльності місцевого районного будинку культури. Участь у культурологічних заходах докорінно змінила її подальше життя. У 1964 році її запросили на постійну роботу до Ярмолинецького районного будинку культури. Вона вступила на заочне відділення Кам’янець-Подільського культурно-освітнього училища на спеціалізацію «Бібліотечна справа». По завершенню навчання  у 1971 році  перейшла на роботу в Хмельницький обласний будинок народної творчості на посаду методиста по агітбригадах. Далі було навчання у Київському державному інституті культури ім..О.Корнійчука (заочний факультет, спеціальність «Режисура клубних масових дій»). Здобувши вищу освіту, Т.Скородим очолила півторамісячні курси підвищення кваліфікаціі працівників культури при управлінні культури Хмельницького облвиконкому. Зважаючи на її активну культурно-просвітницьку діяльність, ініціативність та активність, у серпні 1977 року Тамару Станіславівну було призначено на посаду директора Хмельницького обласного будинку народної творчості, де вона пропрацювала 20 років.

Талановитий режисер і культурно-освітній працівник. Вона була організатором багатьох обласних свят, фестивалів, творчих звітів, концертів, культурних програм. Багато сил і енергії віддала розвиткові аматорського мистецтва, народної творчості, клубної роботи. Була і організатором, і сценаристом, і режисером, а часом і ведучою творчих заходів.

Читайте також  Відбувся конкурс творчої майстерності викладачів – баяністів, акордеоністів ПСМНЗ

Багато хто в області пам’ятає грандіозні дійства, великі режисерські полотна, приурочені державним та професійним святам, ювілейним та історичним датам, які вона разом з колегами і однодумцями подарувала краянам: «Подільські візерунки», «Подільські вечорниці», «Слов’янське коло» у м.Кам’янці-Подільському, великі концертні програми у телетурнірі «Сонячні кларнети», творчі звіти майстрів мистецтв та аматорських колективів Хмельниччини у Національному Палаці культури «Україна» (м.Київ), свята козацької звитяги у Пиляві Старосинявського району та м.Старокостянтинові, відкриття Співочого поля у Хмельницькому,  свята міст Полонного, Деражні, Хмельницького, Волочиська, свята за народним календарем, «Переджнив’я», «Обжинки» та багато-багато інших. Унікальним і своєрідним стало безалкогольне весілля, проведене Т.Скородим у с.Олексіївка Старосинявського району.

Українські пісні, народна музика, традиції і звичаї подолян, рукотворні дива майстрів народної творчості завжди знаходили у душі Тамари Станіславівни живий відгук, спонукали її творити. Вона була чудовим оратором: де б не виступала – на святі чи на нараді, на семінарі чи конференції – слухати її хотілось завжди, настільки правильно та емоційно звучали її слова.

Тамара Скородим багато разів нагороджувалась Почесними грамотами та відзнаками Міністерства культури СРСР та України, органів влади на місцях. Вона – лауреат обласної премії імені К.Широцького у галузі фольклору та етнографії.

Сьогодні Тамара Станіславівна з ностальгією згадує роки творчої праці на ниві культури, пишається тим, що її праця завжди служила розвитку української культури. Успіх, щастя творення і радість осягнення, усвідомлення  бути необхідною людям компенсують усе. І сьогодні, знаходячись на заслуженому відпочинку, вона завжди з ентузіазмом, знанням справи приходить на допомогу, висловлюючи свої думки щодо розвитку культурологічних процесів.

Насколько публикация полезна?

Нажмите на звезду, чтобы оценить!

Средняя оценка 3.1 / 5. Количество оценок: 7

Оценок пока нет. Поставьте оценку первым.

Читайте також  Відбувся обласний семінар викладачів відділів, класів хореографії мистецьких шкіл

Поділитись