Творці культури Хмельниччини. КАРВАЦЬКА МАРІЯ ВАСИЛІВНА та її «БЕРЕГИНЯ»

0
()

Новоушицький район – один з наймальовничіших на Хмельниччині. Тут є все: і заворожуючі краєвиди Дністра, і розкішні урочища та долини, а найголовніше – древня та багата історія краю. А ще тут панує культ пісні, а сам час прозирає із сивої давнини звичаями, обрядами і традиціями народу. Унікальними піснями та голосистими людьми славиться прекрасне село Зелені Курилівці. Тут проживає Марія Василівна Карвацька – одна з найдосвідченіших на Хмельниччині збирачів фольклору. Багато років вона своїм власним прикладом, невтомною працею відроджує  та популяризує найкращі зразки обрядово-звичаєвого, усно-пісенного скарбу, що є унікальним явищем нашої культури.

Звідки ж у Марії Василівни – цей вибір, це захоплення, у людини, що обрала у своєму житті  зовсім не гуманітарний фах, а точну науку –  математику? Напевно від роду, від материнського начала, від тих глибин колодязних зірок у спраглій душі, що піднімаються з неї до людей, як  животворна вода, щоб допомогти усім, хто того потребує. Хто хоч раз поспілкувався з цією дивовижною жінкою, ніколи не зможе  забути  її колоритних оповідок-замальовок, тужливих пісень, м’якість  характеру, задушевність, своєрідну манеру виконання та феноменальну пам’ять.

Марія Василівна великий знавець і прекрасний виконавець народної самобутньої автентики. У далекому 1967 році, ще юною, вона була учасником телепрограми Українського телебачення «Сонячні кларнети». В 1967, 1968 роках записала вісім старовинних і дуже рідкісних пісень на Хмельницькому обласному радіо. Найбільшою ж духовною цінністю її  є  сто двадцять народнопісенних і усних перлин, які вона зуміла  відшукати, зібрати і відтворити за період своєї творчої діяльності, більша половина з яких  здавна побутує саме в Зелених Курилівцях і навколишніх селах. З цього загалу пісень, десь до 20, фольклористка записала у 1980 році на Українському радіо у мистецькій програмі «Золоті ключі». У цьому ж році вона стала дипломантом ХІ Міжнародного фестивалю фольклору у м. Києві.

Читайте також  Навчання директорів базових закладів культури об’єднаних територіальних громад

З 1994 року невтомний пошуковець, надійний збирач і відтворювач народних духовних перлин Марія Карвацька є засновником, натхненником і керівником народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю «Берегиня», який створила у своєму рідному селі  Зелені Курилівці. Через призму безкорисливої та щирої любові до свого краю, рідної України, історичного та духовного скарбу – традиційної культури, вона дуже ретельно береже і відстоює своє найсвітліше і найсвятіше дітище – місцеву самобутню автентичну пісню, народний одяг і домашні господарські атрибути подільської родини.

Це ніби про неї відомий скульптор та етнограф Іван Гончар сказав у своєму вірші:

Хто зберіг любов до краю,

І не зрікся роду,

Його ім’я не вмирає,

Бо ж віддав усе, що зміг, власному народу.

Вищенаведені рядки найпереконливіше підкреслюють відданість  Марії Василівни великій і неоціненній справі – збору, збереженню та розвитку народно-пісенного фольклору, традиційного побуту, звичаїв і обрядів. Ця небайдужа мисткиня дбайливо плекає життєдайні перлини українства,  створюючи тим самим підмурок соборної суверенної України. Її творчий неспокій не дає змоги стояти, зупинятися на досягнутому.

Неординарне збереження та поширення кращих зразків традиційного фольклору краю, блискуче виконання унікальних автентичних пісень ефективно вирізняє її та й сам колектив серед багатьох  аналогічних гуртів, що діють  в області. Адже діапазон фольклорних поетично-пісенних традиційних обрядово-звичаєвих зацікавлень відзначається дивовижним розмахом. Свято бережуть і шанують жителі Зелених Куриловець свої звичаї та обряди. Їм у концертних  програмах колективу «Берегиня» відведено чільне місце. Тут сьогодні, як і раніше, можемо побачити і почути:  «Кривий танець», пісню-танець «Гоп-гоп», танець «Ганка», обряд «Подільські  посиденьки», купальські та весільні обряди, пісні: «Ой, на горі журина», «Шавлія», «Розкопаю гору», «Ой, на горі та сухий дубець», «Вітер з поля, хвиля з моря», «Ой, за горою, за горонькою», «Наша баба на базарі була» і ін.

Читайте також  Мистецькі вершини народних театрів

Духовний світ жителів села проступає і у легендах, віруваннях, усних оповідях, що  також  є скарбничкою колективу.  З пісень, що виконують учасники фольклорно-етнографічного ансамблю, можна отримати інформацію про умови і нагоди, за якими ці твори виконувались, про оточення, народні промисли,  буденні заняття, традиційне вбрання мешканців села та цілого регіону – Наддністров’я.

За вагомий внесок у збереження та розвиток національної культури, значні творчі успіхи, активну концертну діяльність фольклорно-етнографічному ансамблю «Берегиня» у 2001 році було присвоєно почесне звання «Народний аматорський».

Колектив  має яскраво виражений національний характер за змістом і формою. Вишиванки та плахти на учасницях справжнісінькі наддністрянські, вишиті ще їх бабусями та прабабусями (80-120-літньої давності). Вони розмаїтими узорами і барвами мальовничо переливаються у своєрідну симфонію кольорів, доповнюючи разом з народними строями мелодику пісні і полонячи зір глядача. Старовинні розкішні сорочки, корсетки, спідниці і фартухи – все це приваблює людське око і створює  атмосферу свята.  На головах у молодиць та літніх жінок намітки з тонкого серпанку і барвисті тернові хустки, пов’язані у кожної по своєму. Оці строї і головні убори утворюють особливе звучання кольорів, які між собою не контрастують, а співживуть у гармонії за законами краси, як квіти на полотнах художників, радуючи зір і серце.

Своєму творчому довголіттю та популярності колектив завдячує незмінному і надзвичайно талановитому керівнику Марії Василівні Карвацькій.

Ансамбль «Берегиня» уже двадцять років пропагує усно-народний, обрядовий та пісенний фольклор не тільки на теренах Хмельниччини, а й за межами області. Записи цього колективу та його керівника Карвацької М.В. є у фонотеках Державного телерадіомовлення, наукових установах, в архівах фахівців та любителів народного співу.

Завжди, коли зустрічаєшся з учасниками колективу, слухаєш їх спів, то відчуваєш як тебе переповнює  гордість за  рідний край, за  народні перлини. Цей унікальний колектив ставав Лауреатом численних конкурсів та фестивалів.  Він брав участь у  Всеукраїнському фестивалі «Золоті ключі» у м.Ворзелі  (диплом І ст.), програмі Першого Національного телеканалу «Фольк-м’юзік», де тричі відзначався «Гран-прі», Всеукраїнському  фестивалі фольклору «Червона калина» у м.Алушті (диплом І ст.), Всеукраїнському фестивалі-конкурсі «Любарт-фест» у м.Луцьку, ІV Міжнародному фольклорному фестивалі етнографії регіонів України «Родослав» у м.Івано-Франківську  (диплом І ст.), Всеукраїнському фестивалі національних меншин «Таврійська родина» у м.Генічеськ (диплом І ст.)  та багатьох інших.

Читайте також  Маестро подільської пісні. Михайлу Петровичу Люшні – 75!

Великою радістю світяться очі Марії Василівни – невтомного збирача та популяризатора фольклорної автентики Наддністров’я та її колег – активних учасниць ансамблю, коли їх поїздки увінчуються успішним виступом! Адже  фестивалі та конкурси дають змогу розширити діапазон фольклорно-поетичних надбань, обмінятись досвідом роботи,  запозичити найкраще з того, що є  в творчості кращих аматорських колективів  інших регіонів України та близького зарубіжжя.

Надзвичайно велику роль у збереженні,   розвитку і популяризації творчості має участь колективу в культурно-мистецьких заходах, творчих звітах, народних святах і концертних програмах. «Берегиня»  є бажаним гостем не тільки на сценічних майданчиках району, області а й інших регіонів України – Полтавщини, Чернігівщини, Буковини, Тернопільщини, Харківщини,  Львівщини,  Івано-Франківщини,   Київщини.

Любителі народно-пісенних перлин, яким дарують свою творчість учасники народного аматорського колективу «Берегиня», щиро вслухаються у її величність Пісню, задушевну мелодію, милуються унікальними сценічними костюмами та атрибутикою.

Спасибі вам, Маріє Василівно, та всім Вашим берегиням – учасницям фольклорно-етнографічного ансамблю, за щирість, за людяність, за щедру душу, за любов до народної пісні!

 

Насколько публикация полезна?

Нажмите на звезду, чтобы оценить!

Средняя оценка / 5. Количество оценок:

Оценок пока нет. Поставьте оценку первым.

Поділитись