Творці культури Хмельниччини. СМАГИТЕЛЬ МИКОЛА МАКСИМОВИЧ

5
(1)

Микола Максимович Смагитель народився 13 грудня 1946 року у с.Трительники  Волочиського району на Хмельниччині у селянській родині. З дитячих років був активним учасником художньої самодіяльності місцевого сільського будинку культури, адже його батько, дід та прадід гарно співали, грали на музичних інструментах. Тому після закінчення у 1961 році Трительницької середньої школи вступив на хоровий відділ Кам’янець-Подільського культурно-освітнього училища, після закінчення якого пропрацював 20 років керівником хорового колективу у с.Лісоводи Городоцького району. Тут була написана перша пісня на вірші відомого поета М.Сингаївського «Журавлі». Далі були інші пісні – для хору і для вокальних груп. Після закінчення у 1974 році музично-педагогічного факультету Кам’янець-Подільського педагогічного інституту імені В.Затонського з’явились нові пісні, які згодом стали основою репертуару аматорських хорових колективів, якими він керував.

У 1975 році Микола Максимович переїжджає на постійне місце проживання до м.Деражні, де починає працювати керівником хору Деражнянського цукрового заводу. Паралельно керує хоровим колективом у с.Лозове. У 1989 році він створює хор при  Деражнянському районному будинку культури. Всі хорові колективи, якими керував М.Смагитель, вирізнялись високим рівнем виконання пісень, мали почесні звання «Народний аматорський», були учасниками багатьох фестивалів, фольклорних свят, оглядів-конкурсів, в тому числі у Києві, Москві, Севастополі.

Палка любов до рідного краю, народного мелосу, а також обмаль репертуару для вокально-хорових колективів, завжди спонукали Миколу Максимовича до плідної музично-пісенної творчості. Він – автор понад сотні пісень, написаних на вірші подільських поетів П.Карася, В.Семеновського, О.Янциловського, Н.Поворозник, О.Варгатого та ін.. Всі його твори  пронизані любов’ю до рідної землі, до батьківської хати. Найбільш виконуваними є  «Мамина хата» на слова місцевого поета О. Янциловського, «Зачекайте роки» на слова О. Стадника, «Колиска мого дитинства» на слова Н. Поворозник, «Ой, синочки, сини» на слова П. Протопопова, «Дума про Кобзаря» на слова В. Семеновського, «Хмельниччино рідна моя» на слова О. Гордійчука, «Моє село» на слова Л. Серова, «Великдень вас вітає» на слова І. Балаушка та багато інших. Написав він і низку духовних творів, таких як «Святий Боже», «Богородице Діва Марія», «Святий Миколаю» на канонічні тексти.

Понад тридцять років своєї творчої діяльності Микола Максимович присвятив роботі з хоровим колективом Деражнянського районного будинку культури, учасниками якого стали хористи колективу Деражнянського цукрового заводу, який на той час вже припинив свою роботу.  Під керівництвом Миколи Максимовича хор з перших своїх кроків впевнено набував професійної майстерності і зрілості, приймаючи активну участь у різноманітних районних та обласних культурно-мистецьких заходах: концертах, конкурсах, оглядах, фестивалях, святах.

Микола Максимович очолив народний хор уже достатньо підготовленим, сформованим і висококваліфікованим керівником. Його, як творчу особистість, поважали керівники району. До його прохань дослухались.  Були створені належні умови для плідної роботи хору, придбані сценічні костюми та музичні інструменти, започатковано матеріальне та моральне заохочення учасників,  більш ширшою стала гастрольна діяльність колективу, його участь  в обласних та районних культурно-масових заходах.

Особливо запам’яталися учасникам народного хору поїздки до міста-героя Севастополя на святкування Дня Військово-Морського Флоту України та виступи перед моряками Чорноморського флоту і слухачами Академії військово-морських сил імені П.С.Нахімова. Яскравою сторінкою в житті колективу стала участь у творчих звітах майстрів мистецтв та художніх колективів Хмельниччини у Національному Палаці мистецтв «Україна» у 2001, 2003 та 2009 роках.

Нині народний аматорський хор Деражнянського районного будинку культури є стабільно працюючим  колективом, одним з кращих в області.  Стимулом для  активної діяльності  є його постійна участь у громадсько-політичних  акціях, творчих звітах аматорських колективів, в концертах, присвячених державним,  професійним святам.

Хор завжди тепло зустрічають глядачі. Його виконавська майстерність  зростає в процесі натхненої та кропіткої праці, складовими частинами якої є закоханість в художню красу пісні, відчуття її найпотаємніших нюансів, глибоке проникнення в художній образ твору, володіння всіма засобами музичної виразності. Сьогодні хор Деражнянського РБК – це досвідчений колектив з власним творчим обличчям, високим виконавським рівнем та сценічною культурою.

Учасниками народного хору є любителі хорового співу багатьох організацій та підприємств, освітянських закладів Деражнянщини. Але основою колективу все ж залишаються  працівники культури.

На протязі  багатьох років кількісний склад хору є стабільним і становить 25-27 чоловік. Це люди щиро закохані в українське національне мистецтво та народну пісню. Серед них немає професійних артистів, але  більшість з них володіють нотною грамотою, орієнтуються у партитурі, мають необхідні вокальні дані і набуті навики хорового співу.

Чітке дотримання графіку занять додає системності та стабільності  в діяльності колективу. Перед відповідальними виступами кількість репетицій збільшується залежно від потреб та необхідності представлення колективу на відповідних заходах, святкових концертах, оглядах-конкурсах.

Цікаво та плідно проходять репетиції, де багато часу приділяється розспівкам, спеціальним вправам для досягнення чистоти звучання ансамблю, чіткої дикції, відчуття гармонії, штриха, динаміки та нюансу. В результаті цього в програмі хору є достатня кількість  творів, які можуть бути виконані в будь-який час. Учасники колективу ніколи не дозволяють собі легковажного ставлення до роботи хору, притримуються порядку та творчої дисципліни, чітко виконують вимоги та настанови керівника.  В колективі панує творча атмосфера, високий професіоналізм, безкорислива відданість справі, бережливе ставлення до народно-пісенної спадщини рідного краю.

Хор без особливих проблем виступає на різних майданчиках, трансформуючись у зменшені  форми, ансамблі. При колективі діє інструментальна група супроводу, яка може  виступати   як окрема творча одиниця.

Велику позитивну роль в творчості, зокрема і для керівника хору Миколи Смагителя, відіграли його тісні зв’язки з професійними колективами України: Національним заслуженим академічним народним хором України імені Григорія Верьовки, Поліським ансамблем пісні і танцю «Льонок» Житомирської обласної філармонії, Черкаським державним заслуженим українським народним хором та академічним козачим ансамблем пісні і танцю «Козаки Поділля» Хмельницької обласної філармонії.

Основу  репертуару хорового колективу Деражнянського районного будинку культури складають твори українських композиторів, авторські пісні керівника колективу Миколи Смагителя та народні пісні.

Досить яскраво у виконанні хору звучать українські пісні: «Коло млина кременина», «Ой, тече річка», «Ой, на горі дощ», «Чому я не хазяйка» та інші в обробці М. Смагителя.

Обласним науково-методичним центром культури і мистецтва неодноразово на базі хору проводились показові заняття та майстер-класи для учасників обласних семінарів-практикумів керівників провідних вокально-хорових колективів області та методистів районних і міських будинків культури. На них Микола Смагитель ділився досвідом та методи-  кою роботи з колективом,  давав практичні поради та можливість  детально розібрати і проаналізувати звучання колективу, продемонструвати новий авторський репертуарний матеріал, запропонувати його слухачам семінарів.

Говорячи про творчий шлях народного аматорського хору Деражнянського районного будинку культури, з упевненістю можна сказати, що творче горіння, свята до музики любов учасників колективу та його керівника  – заслуженого   працівника культури України Миколи Максимовича Смагителя є гарним прикладом для наслідування, зразком любові до української пісні, рідного краю.

Вагома подвижницька діяльність М. Смагителя в напрямку розвитку культури Хмельниччини, його внесок у розвиток хорового жанру, творча робота з аматорськими хоровими та вокальними колективами відзначені багатьма грамотами, подяками, відзнаками. Найвищою нагородою є почесне звання «Заслужений працівник культури України», яке присвоєне йому 21 липня 1988 року.

Хочеться побажати всім учасникам колективу та його керівнику Смагителю Миколі Максимовичу – людині щиро закоханій в українську пісню,  національне мистецтво, патріоту та подвижнику народного хорового співу, музиканту і композитору, заслуженому працівнику культури України непересічного здоров’я, успіхів у творчості, ще багато років поспіль радувати  своїм співом велику аудиторію вдячного глядача.

Насколько публикация полезна?

Нажмите на звезду, чтобы оценить!

Средняя оценка 5 / 5. Количество оценок: 1

Оценок пока нет. Поставьте оценку первым.

Поділитись